Запор – це стан органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжується основним симптомом: порушенням режиму та/або недостатнім спорожненням кишечника. Запор – не самостійна хвороба, а симптом порушень роботи організму, захворювань, патологій та дисфункцій різних систем. Запори діагностуються у 50% дорослого населення та 25% дітей.
Симптоми стану «запор»
У більшості випадків для діагностики запору повинні бути ознаки:
- дефекація у дорослих з регулярністю рідше 3 разів на тиждень;
- опорожнення кишечника у новонародженого, що вигодовується грудним молоком, рідше 2-х разів на день (у поєднанні з іншими ознаками запору), при вигодовуванні сумішами-замінниками – рідше 1 разу на добу;
- стул у дитини від 1 до 3 років рідше 5 разів на 7 днів;
- тривале напруження в процесі дефекації;
- калові маси виглядають сухими, щільними грудками.
Запори можуть супроводжуватися такими відчуттями, як:
- неповне очищення кишечника, що суб'єктивно відчувається після відвідування туалету;
- відчуття розпирання, здуття живота, особливо в нижній частині;
- болючість процесу дефекації;
- відчуття «пробки» у порожнині прямої кишки після дефекації тощо.
Окрім основної симптоматики запори можуть супроводжуватися нудотою, зниженням апетиту, головним болем, печією, неприємним запахом з рота, проявами безсоння, може спостерігатися наліт на поверхні язика тощо.
Типи запорів:
- аліментарні запори виникають як наслідок нестачі вживання рідини, харчових волокон або зниження обсягу їжі в цілому;
- механічні запори обумовлюються звуженням просвіту кишечника органічного походження;
- дискінетичний запор – порушення перистальтичної хвилі, що виникає внаслідок дисфункцій органів травлення, іннервації кишечника тощо.
За клінічною картиною поділяють також запори на типи залежно від тонусу стінок кишечника.
- При зниженому тонусі функціональний запор називають атонічним. Перистальтика кишечника млява, калові маси пересуваються повільно, що призводить до їх накопичення та затримки дефекації. Атонічні запори в більшості випадків провокуються гіподинамією, недостатньою руховою активністю, порушенням режиму харчування (недостатньою регулярністю їди, що знижує активність перистальтики). Також атонія кишечника нерідко розвивається у літньому віці при зміні тонусу м'язів та сфінктерів.
- Спастичний запор характеризується відсутністю болю при дефекації, проте йому супроводжують здуття, тяжкість у животі, відчуття розпирання, метеоризм, спазми (кіліки) кишечника. Калові маси при дефекації виходять у незначному обсязі, при цьому тривалих затримок випорожнень може не реєструватися. Спастичні запори виникають через спазми м'язових тканин в окремих ділянках кишечника, внаслідок чого калові маси накопичуються і важко пересуваються в порожнини кишки. Найчастішими причинами спастичного запору у дорослих є ендокринні захворювання (гіптиреоз), підвищення тонусу кишкових стінок, стресові стани, а також тривала гіподинамія (при постільному режимі, паралічі нижньої частини тіла), черепно-мозкових травмах з порушенням передачі нервових імпульсів, побічний ефект від прийому деяких лікарських засобів.
Чому виникають запори у дорослих?
Причинами виникнення запорів може бути низка чинників як медичного, і соціального характеру. З тимчасовими запорами стикається практично кожна людина при зміні режиму харчування, дисбалансі раціону, захворюваннях або прийомі медикаментів, подорожах тощо. Функціональний запор – частий супутник періоду вагітності.
- Найпоширеніші причини запорів – недостатнє споживання рідини, раціон харчування з низьким вмістом харчових волокон, нерегулярне харчування, нестача фізичної активності. Недостатність грубої клітковини в продуктах, що споживаються, призводить до погіршення перистальтики (скорочення мускулатури кишечника), що перешкоджають пересуванню калових мас і спорожненню. Клітковина (рослинні волокна), що сприяє збільшенню обсягу калу і полегшенню його просування, міститься в овочах, фруктах, крупах і зернових грубого помелу і т. д. солодощів), швидкість і сила скорочення м'язових волокон знижується. Особливо небезпечно як провокацію запорів поєднання дисбалансу раціону, зниженого вживання рідини та малої фізичної активності.
- Спосіб життя і вироблені звички також можуть стати причиною розвитку хронічного запору. Акт дефекації – процес частково керований, м'язовим зусиллям його можна відкласти деякий час. Спроби відтягувати момент ранкової дефекації, що виникає у відповідь на підвищення тиску калових мас на стінки кишечника після підйому з ліжка, стають причиною запорів, тому що при регулярному відкладанні відвідування туалету після сну прямій кишці для формування позову буде потрібний все сильніший подразник, тобто все більше кількість калових мас у порожнині кишечника.
- Психогенні фактори, до яких належать депресивні стани, перенапруга, порушення режиму сну, відпочинку, конфлікти, страхи, а також зміна обстановки в різних вікових групах зумовлюють до третини всіх випадків хронічних запорів. Дискомфортний стан збиває режим дефекації, порушуючи звичний порядок спорожнення кишечника.
- Прийом лікарських препаратів та харчових добавок у деяких випадках викликає побічний ефект у вигляді запорів. При призначенні препаратів із закріплюючим ефектом або які впливають на тонус кишечника необхідно заздалегідь вжити профілактичних заходів.
До груп лікарських засобів, здатних викликати запори, відносять нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, ібупрофен, спазмолітики, знеболювальні, противиразкові засоби, сорбенти, антибіотики, антидепресанти, протиепілептичні, антифунгіцидні, протитуберкульозні. Варто пам'ятати, що тривалий або регулярний прийом проносних препаратів також стає причиною зниження тонусу мускулатури кишківника та порушення балансу кишкової флори, що призводить до вторинного запору.
До інших причин виникнення запорів відносять:
- захворювання кишечника запальної, судинної етіології;
- захворювання органів травлення, дисфункції залоз внутрішньої секреції (знижена функція щитовидної залози);
- непрохідність кишечника через механічні перешкоди (пухлини, поліпи, аномальну будову);
- м'язова атрофія, порушення іннервації м'язів тазу через травму спинного мозку;
- больовий синдром при дефекації при гемороїдальних вузлах, тріщинах слизової прямої кишки, спазмі анального сфінктера і т.д.
У розвитку запорів причиною також може бути тривала інтоксикація (отруєння організму деякими сполуками ртуті, свинцю тощо).
Запори у дітей
Діти немовлятного періоду можуть страждати на закрепи через незрілість нервової системи, адаптацію органів травлення. Раннє введення прикорму, недотримання рекомендацій щодо введення продуктів, недостатнє споживання рідини, особливо в спеку року або при надмірному укутуванні, м'язова дистонія, нестача вітаміну D, неправильний переведення на штучне вигодовування, заміна суміші, харчові алергії, ферментні недостатності також можуть спровоцювати. У віці від 1 до 3 років частою причиною запорів стає неправильне харчування, порушення режиму прийому їжі, нестача грубої клітковини та рідини, а також різні порушення балансу флори в порожнині кишечника.
Психогенна етіологія запорів у ранньому дитячому віці може бути обумовлена несвоєчасним привчанням до горщика, насильним утримуванням, покараннями за нетримання, а також початком відвідування дитячих дошкільних закладів, пов'язаних зі стресом, зміною режиму дня, харчування, необхідністю відвідувати спільні туалетні кімнати. /p>
Чи потрібно лікувати запор?
Хоча запори – це симптоми порушень в організмі, а не хвороба, діагностика та лікування необхідні. Небезпека регулярних запорів:
- розвиток дисбактеріозу, що провокує зниження місцевого та загального імунітету, порушує процеси травлення, стає причиною дефіцитів вітамінів, мікроелементів, поживних речовин;
- дисфункції та захворювання органів шлунково-кишкового тракту (дивертикулез, геморой, запальні процеси тощо);
- інтоксикація організму при тривалому знаходженні калових мас у порожнині кишечника;
- утворення поліпів, пухлин кишки;
- непрохідність кишечника.
Лікування запорів
У терапії, як і в профілактиці запорів, важливу роль відводять збалансованому харчуванню та режиму приймання їжі. Увага до складу харчового раціону – основний фактор при лікуванні запору практично будь-якої етіології. Продукти, що викликають запори, містять у складі речовину танін. Затримці дефекації сприяють вживання чорниці в сушеному вигляді, какао-содержащих продуктів (у тому числі шоколаду), міцний чорний чай, червоні вина, а також пюровані, протерті страви, слизові каші - рисова і манна, і киселі.
Регулярно спорожнювати кишечник допомагає включення до раціону продуктів:
- житній хліб, випічка з високим вмістом висівок;
- овочі та фрукти, переважно в необробленому вигляді (сирі), а також сухофрукти (переважно курага,чорнослив);
- каші та гарніри з гречаної, вівсяної, ячної круп;
- свіжі кисломолочні продукти;
- натуральні мариновані, солоні, ферментовані овочі з природним процесом ферментації (квашена капуста, солоні, «бочкові» огірки тощо);
- підвищена кількість рідин (мінеральної та питної води, соків, морсів, компотів);
- нежирне м'ясо з високою кількістю включень сполучної тканини тощо.
Прийоми їжі повинні проводитися 5 разів на день, з дотриманням регулярності та режиму. За відсутності протипоказань рекомендується довести об'єм рідини до 2 л на добу. При спастичних запорах, що супроводжуються спазмами кишечника, краще пити підігріту мінеральну воду.
Запори, спричинені недоліком фізичної активності у поєднанні з іншими факторами, вимагають проведення курсів вправ, що покращують перистальтику кишечника. Регулярно виконуйте фізичні вправи. Навіть щось зовсім нескладне, наприклад, звичайна прогулянка, покращить перистальтику вашого кишечника.
Продукція ТМ «НОВЕ ЖИТТЯ» проти запорів:
1. Усі жовчогінні екстракти — артишок, розторопша, еліксир для печінки, очищаючий еліксир, ФЗ для печінки.
2. М'які капсули з алое вера.
3. Екстракт стальника.
4. Флора.
5. Гастрофлор, Бронхофлор, ФЗ для шлунка, ФЗ для легень, екстракт ромашки.
6. Чистофлор, ФЗ для очищення організму, Чистота.
7. Екстракти, що зменшують спазм кишечника - м'ята, валеріана, еліксир для нервової системи.
Для зовнішнього застосування, особливо при загостренні геморою, можна використовувати екстракти стальника, каштану, Гель 39 екстрактів «НОВЕ ЖИТТЯ», Крем «Венотонізуючий» або Мазь для вен «НОВЕ ЖИТТЯ».
У наступній сторінці валеолога докладно зупинимося на корисних властивостях та застосуванні екстрактів стальника, артишоку, розторопші, МК з алое вера, Флоре.
Здоров'я Вам та Вашим близьким!!!
Написати коментар