
Йод найчастіше згадують саме у зв’язку зі щитоподібною залозою — і не випадково. Цей мікроелемент необхідний організму для утворення гормонів щитоподібної залози, які беруть участь у регуляції обміну речовин, температури тіла, енергетичного обміну, росту та багатьох інших процесів.
Але навколо йоду існує чимало суперечливих рекомендацій. Одні радять приймати його практично всім, інші побоюються будь-яких йодовмісних продуктів, а морську капусту та добавки з водоростей іноді представляють як більш «правильне» джерело йоду порівняно з йодованою сіллю.
Насправді важливий баланс: як нестача, так і надмірне надходження йоду можуть несприятливо впливати на функцію щитоподібної залози.
Навіщо щитоподібній залозі потрібен йод?
Щитоподібна залоза виробляє два основні йодовмісні гормони — тироксин, або T4, і трийодтиронін, або T3.
Позначення пов’язані з кількістю атомів йоду в молекулі: T4 містить чотири атоми йоду, а T3 — три.
Організм не здатний самостійно синтезувати йод, тому він має надходити ззовні — насамперед із їжею.
При тривалому недостатньому надходженні йоду щитоподібній залозі стає складніше виробляти необхідну кількість гормонів. Виражений дефіцит може сприяти збільшенню щитоподібної залози — утворенню зоба — та порушенням її функції.
Скільки йоду потрібно людині на день?
Потреба залежить від віку та фізіологічного стану.
Для дорослих орієнтир становить близько 150 мкг йоду на добу.
Під час вагітності та грудного вигодовування потреба зростає. Центр громадського здоров’я України наводить орієнтир близько 200–250 мкг на добу для вагітних і жінок, які годують грудьми.
Для дітей норми нижчі та змінюються залежно від віку.
Водночас більше — не означає краще. Не варто прагнути отримувати максимально високі дози йоду лише тому, що він необхідний щитоподібній залозі.
Які продукти містять йод?
Кількість йоду в їжі може суттєво відрізнятися. До основних харчових джерел належать:
- йодована сіль;
- морська риба;
- морепродукти;
- морські водорості;
- молоко та деякі молочні продукти;
- яйця.
Вміст йоду в конкретному продукті залежить від походження сировини, складу кормів, ґрунту та технології виробництва.
Тому спроба щодня точно підраховувати кількість йоду зі звичайних продуктів харчування не завжди дає достовірний результат.
Чи справді йодована сіль працює?
Так. Йодування солі — одна з основних стратегій профілактики йододефіциту, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Іноді можна зустріти твердження, що йод у солі перебуває в «неорганічній формі» і тому погано засвоюється. Це не відповідає сучасним даним.
Для збагачення солі використовуються сполуки йоду, зокрема йодид або йодат калію. Вони є ефективними харчовими джерелами йоду.
Тому людині не обов’язково шукати лише так званий «органічний йод», щоб забезпечити нормальне надходження цього мікроелемента.
Чи потрібно їсти більше солі, щоб отримувати більше йоду?
Ні.
Йдеться не про збільшення кількості солі в раціоні, а про заміну звичайної солі на йодовану.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обмежувати загальне споживання солі приблизно до 5 г на добу. Ці дві рекомендації не суперечать одна одній: вживати менше солі, але обирати саме йодовану.
Якщо ви купуєте морську, гімалайську або іншу спеціальну сіль, перевіряйте маркування. Такі види солі не обов’язково містять йод.
Морська капуста та ламінарія — хороше джерело йоду?
Морські водорості справді можуть містити велику кількість йоду.
Однак тут є важливий нюанс: вміст йоду в різних видах водоростей може відрізнятися в десятки й навіть сотні разів.
Кількість залежить від виду рослини, місця зростання, способу обробки та конкретного продукту.
Тому принцип «чим більше морської капусти або ламінарії, тим краще для щитоподібної залози» є неправильним.
Особливо обережно варто ставитися до концентрованих добавок із ламінарії та інших водоростей, якщо на упаковці не зазначена точна кількість йоду в добовій порції.
Що відбувається при дефіциті йоду?
Виражена та тривала нестача йоду може порушувати синтез гормонів щитоподібної залози.
Одним із класичних проявів тривалого дефіциту є збільшення щитоподібної залози — зоб.
При порушенні функції щитоподібної залози також можуть виникати втома, зниження працездатності, зміни стану шкіри й волосся, зміни маси тіла та інші симптоми.
Але є важливе обмеження: за втомою, випадінням волосся або набором ваги неможливо визначити, що людині бракує саме йоду.
Такі симптоми можуть спостерігатися при багатьох інших станах.
Чи можна визначити дефіцит йоду за симптомами?
Надійно — ні.
Популярні домашні методи на кшталт нанесення «йодної сітки» на шкіру не дозволяють визначити забезпеченість організму йодом.
Навіть аналіз йоду в одній випадковій порції сечі значно краще підходить для оцінки йодного статусу великої групи людей, ніж для діагностики дефіциту в конкретної людини.
Якщо є підозра на захворювання щитоподібної залози, лікар оцінює симптоми, анамнез і за потреби призначає дослідження функції щитоподібної залози, наприклад ТТГ і вільний T4, а також інші обстеження залежно від ситуації.
Чи може йоду бути забагато?
Так. Надлишок йоду також здатний порушувати функцію щитоподібної залози.
У чутливих людей надмірне надходження йоду може бути пов’язане як зі зниженням, так і з підвищенням функції щитоподібної залози.
Для дорослих верхній допустимий рівень споживання йоду у США становить 1100 мкг на добу.
Американська тиреоїдна асоціація окремо застерігає від самостійного регулярного приймання добавок, що містять понад 500 мкг йоду на добу, без медичних показань і спостереження.
Важливо розуміти: це не рекомендована добова доза, а рівень, перевищення якого потребує особливої обережності.
Кому особливо важливо не приймати йод самостійно?
Обговорити йодовмісні добавки з лікарем особливо важливо людям, у яких уже є:
- гіпертиреоз;
- аутоімунні захворювання щитоподібної залози;
- вузлові утворення;
- раніше діагностовані порушення функції щитоподібної залози;
- операції на щитоподібній залозі в анамнезі;
- приймання препаратів, що впливають на роботу щитоподібної залози.
Вагітність і грудне вигодовування також потребують особливої уваги: потреба в йоді в цей період вища, але вибір добавки та дозування бажано узгоджувати зі спеціалістом.
Йод при гіпотиреозі: чи потрібен він додатково?
Сам діагноз «гіпотиреоз» не означає автоматично, що людині необхідно приймати більше йоду.
Гіпотиреоз може мати різні причини. Наприклад, якщо порушення функції щитоподібної залози не пов’язане з дефіцитом йоду, додаткове приймання великих доз цього мікроелемента не усуває основну причину захворювання.
Якщо людина приймає левотироксин або інші призначені препарати, самостійно замінювати їх йодом, рослинними екстрактами або дієтичними добавками не можна.
Йод при аутоімунному тиреоїдиті та хворобі Хашимото
При аутоімунних захворюваннях щитоподібної залози особливо важливо уникати неконтрольованого надлишку йоду.
Люди з уже наявними захворюваннями щитоподібної залози можуть бути більш чутливими до надмірного надходження йоду.
Тому самостійно призначати собі концентровані йодовмісні препарати, розчин Люголя або великі кількості добавок із ламінарії при хворобі Хашимото не варто.
Чи можна приймати йод «для профілактики»?
Для більшості людей першим кроком профілактики йододефіциту має бути не безконтрольне використання добавок, а раціональне харчування та використання йодованої солі замість звичайної.
В окремих ситуаціях додатковий йод справді може бути необхідним — наприклад, при підвищеній потребі під час вагітності або недостатньому надходженні з їжею.
Але при виборі добавки важливо знати не лише назву інгредієнта, а й точну кількість йоду в добовій порції.
На що звертати увагу на упаковці йодовмісної добавки?
При виборі продукту варто перевірити:
- чи зазначений безпосередньо йод у складі;
- скільки мікрограмів йоду міститься в одній таблетці, капсулі або добовій порції;
- чи містить продукт ламінарію, келп або інші водорості;
- чи є йод в інших вітамінно-мінеральних комплексах, які ви вже приймаєте;
- чи відповідає сумарне надходження вашим індивідуальним потребам.
Маса таблетки або кількість рослинної сировини не дозволяє самостійно визначити, скільки мікрограмів йоду надходить до організму.
Форте для щитоподібної залози NEW LIFE і йод
В асортименті NEW LIFE представлений Фіто-Здоров’я Форте для щитоподібної залози NEW LIFE.
Це рослинний комплекс, до складу якого входять:
- слані ламінарії;
- корінь перстачу білого;
- плоди аронії;
- трава нетреби;
- перегородки волоського горіха;
- трава споришу;
- плоди шипшини;
- трава кропиви.
Ламінарія є природним джерелом йоду, тому продукт логічно розглядати в контексті йодовмісних рослинних комплексів.
Однак є важливий нюанс: у поточній картці продукту зазначена кількість рослинної суміші та її склад, але не наведена стандартизована кількість йоду в мікрограмах на одну таблетку або добову порцію.
Тому не можна автоматично вважати, що певна кількість таблеток забезпечує стандартні 150 мкг йоду на добу, якщо така кількісна характеристика окремо не вказана виробником.
Особливо це важливо при вже наявних захворюваннях щитоподібної залози або одночасному використанні інших джерел йоду.
Йод для щитоподібної залози: головне
Йод справді необхідний для нормального синтезу гормонів щитоподібної залози. Для дорослих орієнтовна добова потреба становить близько 150 мкг, а під час вагітності та грудного вигодовування вона збільшується.
Найпростіший спосіб знизити ризик недостатнього надходження йоду на рівні повсякденного харчування — замінити звичайну сіль на йодовану, не збільшуючи загальну кількість солі.
Риба, морепродукти, молочні продукти, яйця та морські водорості також можуть бути джерелами йоду.
Але принцип «більше йоду — краще для щитоподібної залози» є неправильним. Надлишок цього мікроелемента також здатний порушувати функцію щитоподібної залози, особливо у людей із уже наявними тиреоїдними захворюваннями.
Тому йод — хороший приклад нутрієнта, для якого особливо важливий баланс, а не максимальне дозування.
Матеріал має інформаційний характер і не призначений для діагностики або лікування захворювань щитоподібної залози. Дієтичні добавки не замінюють медичного обстеження та призначеного лікування. При захворюваннях щитоподібної залози, вагітності, грудному вигодовуванні та прийманні гормональних або йодовмісних препаратів використання додаткових джерел йоду рекомендується узгодити з лікарем.
Написати коментар