Ця сторінка буде присвячена двом екстрактам, що випускаються нашою компанією «НОВЕ ЖИТТЯ», які незаслужено обійдено увагою наших дистриб'юторів та споживачів. Йдеться про екстракти Стальника та Конюшина. Дозволю собі нагадати про ексклюзивно цілющі властивості цих рослин.
ЕКСТРАКТ СТАЛЬНИКА (перейти до каталогу)
Про лікувальні властивості коренів стальника польового було відомо ще за часів Діоскориду – цей давньогрецький лікар, який вважається засновником фармакогнозії, рекомендував вживати цю рослину для боротьби з «падучою хворобою». У словнику Брокгауза та Ефрона стальник описується як лікарська трава, що допомагає позбутися геморою.
У народі стальник польовий або стальник пашенный (Ononis arvensis L.) називають волчуг, волчужник, волов'яча трава, козлінник смердючий.
Українська назва – вовчуг.
Коріння стальника польового містять тритерпеновий спирт оноцерил, флавоноїди (ононін, астралгін, онон), сліди ефірної олії, смолисті та дубильні речовини, жирне масло, лимонну та інші кислоти, до 10% мінеральних солей, слиз, білки, крохмаль.
У корінні містяться: калій, кальцій, марганець, залізо, магній, мідь, молібден, хром, цинк.
Властивості стальника
Галенові форми, витягнуті з коріння стальника надають такі дії:
- сечогінний;
- потогінний;
- жовчогінний;
- проносне;
- гіпотензивний (знижує тиск);
- кардіотонічне (збільшує амплітуду серцевих скорочень);
- кровоспинне;
- капілярозміцнююче;
- протизапальне.
Застосування стальника
1. Стальник внутрішньо і зовнішньо застосовують при:
- геморої;
- тріщини прямої кишки.
Регулярний прийом екстракту стальника 5-6 разів на день протягом тижня:
- усуває запор;
- підвищує тонус кишкової стінки;
- зменшує кровонаповнення гемороїдальних вен та набряк гемороїдальних вузлів;
- полегшує дефекацію.
2. Має значення протизапальний ефект стальника та перешкоджає тромбоутворенню дія. Його застосовують при внутрішньо і зовнішньо при:
- тромбофлебіт;
- флеботромбози;
- варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок як засіб, що зменшує проникність судин і перешкоджає згортанню крові;
- трофічні виразки гомілки.
Зовнішньо екстракт стальника використовують при запаленні гемороїдальних вузлів, при трофічних виразках гомілки. Для цього екстракт стальника розводять з кип'яченою водою 1:1 або використовують цільний екстракт, змочують серветки або екстракт поливають на серветку в міру висихання. Розчин використовують холодним, змінюючи примочки.
3. Як сечогінний засіб стальник застосовують при сечокислому діатезі, подагрі, запальних захворюваннях нирок та сечового міхура, при сечокам'яній хворобі.
4.Екстракт стальника також використовують як кровоочисний засіб при фурункульозі, вугре, шкірних висипах.
Фактично стальник замінює собою - льон, каштан, окопник, кропиву, софору, глід, гінкго-білобу!
Протипоказання: екстракт стальника не токсичний. При тривалому застосуванні має послаблюючу дію. Не виключена і алергічна реакція.
ЕКСТРАКТ КЛЕВЕРУ (перейти до каталогу)
Конюшина лучна (червона) – це антибактеріальний, протизапальний, антивірусний, протигрибковий, антимікробний, протипухлинний засіб. Він є очисником лімфи та крові, сечогінним, відхаркувальним, проносним, поживним та седативним засобом. Конюшиною чудово лікуються вагінальні роздратування.
Як примочок червона конюшина допомагає при опіках, виразках та вуграх. Конюшина лучна є зміцнює нервову систему і надає заспокійливий вплив при нервовому виснаженні. Він ефективно допомагає при нестачі життєвих сил та енергії. Червона конюшина допомагає тілу людини звільнятися від сечової кислоти, яка є основною причиною подагри та артриту. Значну допомогу надає конюшина і в лікуванні туберкульозу.
Склад червоної конюшини та її лікувальні властивості
Оздоровлення лікарськими та домашніми засобами з стайні обумовлено високим вмістом у ній біоактивних сполук, які при попаданні всередину, і при зовнішньому застосуванні мають сильний вплив різного характеру.
- Таніни - здатні утворювати на слизових тканинах захисну оболонку, що перешкоджає подальшому запаленню. Беруть активну участь у клітинному обміні речовин, з'єднуються із солями важких металів, осаджуючи та сприяючи їх виведенню з організму.
- Ізофлавони – в людському тілі виявляють себе як статеві гормони і широко відомі завдяки ефективності у боротьбі з різними недугами – клімактеричним синдромом, остеопорозом, онкологічними та метаболічними порушеннями, збоями у серцево-судинній системі тощо.
- Ситостероли – мають омолоджуючу, імуномодулюючу та гіпохолістерінемічну дію, стимулюють синтез колагену та еластину, а також є природним УФ-фільтром (відбілююча дія на шкіру).
- Клітковина - механічно подразнюючи нервові закінчення стінок кишечника, вона покращує його перистальтику і надає пористості масі, що перетравлюється, завдяки чому забезпечується оптимальний доступ шлункового соку і якісне перетравлення їжі.
- Ізофлавоноїд маакіанін – фунгіцидна сполука, яка активно протидіє розвитку грибкових захворювань.
- Саліцилова кислота – має яскраво виражений протизапальний та антисептичний ефект.
- Життєво важливі речовини – жири, білки, вуглеводи та вітаміни, завдяки яким засоби, приготовані з конюшини, вважаються вітамінно-живильними концентратами.
Отримуючи з рослини настільки багатий набір активних сполук, екстракти конюшини благотворно впливають на людський організм, дбайливо очищуючи його та плавно відновлюючи на клітинному рівні. Тому спектр впливу цих засобів дуже широкий, і їх можна використовувати у таких випадках:
- ГРВЗ та бактеріальні ускладнення, що супроводжуються високою температурою, болем у горлі, сухим кашлем – завдяки конюшині в'язке мокротиння розріджується та легко відкашлюється, збільшується потовиділення та плавно знижується температура;
- запалення сечостатевої системи та жіночі недуги, включаючи маткові кровотечі, недокрів'я, дисменорею, білі та пухлини – свіжі або сухі квіти рослини очищають кров, знімають набряки та запалення, підвищують гемоглобін та відновлюють гормональний фон;
- головні болі, мігрені, атеросклероз, шум у вухах, неврологія, судоми та спазми – засоби з трилистника здатні знижувати згортання крові, боротися з холестериновими відкладеннями на стінках судин, принагідно відновлюючи еластичність та зміцнюючи кровоносні русла;
- надмірний апетит або його відсутність, запори, порушення обміну речовин, подагра, артрит – екстракт конюшини м'яко регулює метаболізм, допомагає організму звільнитися від накопиченої сечової кислоти, а заповнення клітин повноцінними нутрієнтами сприяє нормалізації апетиту;
- шкірні запалення, псоріаз, опіки, грибкові інфекції, виразки, вугровий висип – завдяки внутрішньому та зовнішньому вживанню засобів усуваються різні шкірні ураження, пригнічуються шкідливі мікроорганізми, візуально покращується текстура шкіри.
Лікувальні властивості червоної конюшини, про які знають деякі:
- рослина здатна зняти запалення, чи це нарив на поверхні шкіри або запалене горло;
- може досить ефективно знизити температуру;
- підвищує тонус організму, надає людині сил та енергії;
- очистить організм від грибка (на слизових, на шкірі);
- має кровоспинний ефект;
- пом'якшує сильний кашель, заспокоює слизову оболонку горла;
- покращує відтік жовчі, застосовується як жовчогінний;
- лікує сухість та втому очей;
- "очищає" лімфатичну систему;
- має знеболюючий вплив.
Подібні до дії екстракти та еліксири – борова матка, червона щітка, шавлія, еліксир жіноча гармонія, еліксир для жінок.
Протипоказання: прямих протоїпоказань немає. Конюшина не можна застосовувати вагітним і людям зі зниженою згортанням крові, т.к. він її і так знижує, естрогензалежних пухлинах.
Будьте здорові!
Написати коментар