Сторінка валеолога за березень 2015: М'які капсули «Нове життя» з лікопеном

Придбати М'які капсули «Нове життя» з лікопеном >>

ЛІКОПЕН (в інших перекладах - лікопін) - це природний пігмент, червоного кольору, що визначає забарвлення плодів деяких рослин, наприклад томатів або кавуна. На концентрацію лікопену в помідорах впливає їхній сорт і ступінь зрілості, кількість лікопіну збільшується разом із дозріванням плодів і досягає максимального значення в плодах, зібраних влітку.

Організм людини не в змозі сам синтезувати лікопен, тому необхідне його надходження в організм ззовні. Щоб заповнити кількість лікопена в організмі, потрібно з'їдати щодня хоча б один помідор, або дві ложки кетчупу, або випивати склянку томатного соку. Зазвичай максимальна кількість корисних речовин міститься у сирих овочах та фруктах, але лікопін унікальний тим, що засвоюється краще після термічної обробки, наприклад, у формі соусу чи томатної пасти. Покращує засвоюваність лікопену та присутність жирів у раціоні (тому до капсули з лікопеном додано соєву олію).

Властивості та дія лікопена

Лікопен- це потужний антиоксидант, що уповільнює процеси окислення в організмі, що блокує дію вільних радикалів, а це означає, що забезпечує йому здоров'я та молодість на довгі роки. Це сильний чинник у боротьбі зі старінням. Науково доведено, що лікопен стимулює роботу всіх органів та надає омолоджуючий вплив. Це сильний чинник захисту від раку. Завдяки йому покращується структура шкіри, стимулюється вироблення колагену, а це означає – зменшується процес утворення зморшок. До того ж лікопен здатний захищати шкіру від дії УФ-променів.

Лікопен відіграє дуже важливу роль у профілактиці багатьох проблем:

• Лікопен знижує ризик раку передміхурової залози та легень. Вчені виявили, що дієта з високим вмістом лікопену з томатів може знижувати ризик раку простати. Крім того, в 2009 р. в огляді 8 досліджень з лікопену та раку простати вчені виявили, що вживання лікопену було пов'язане зі скороченням рівня простат-специфічного антигену (рівні цього білка підвищені у хворих на рак передміхурової залози).
• Вживання лікопену може бути корисним для здоров'я легень. Було проведено масштабне дослідження (2000) за участю 124 207 дорослих, які спостерігалися протягом 10 до 12 років. Вчені виявили, що ризик розвитку раку легень був значно нижчим серед тих, хто вживав дієту з високим вмістом різних каротиноїдів (клас антиоксидантів, який включає бета-каротин, альфа-каротин та лікопен).
• Також лікопен відіграє важливу роль у профілактиці раку грудей, шийки матки, шкіри та шлунка. Дослідження показали, що дієта, багата на лікопін, допомагає запобігти розвитку ракових захворювань, ризик їх появи знижується на 30%.
• Допомагає запобігти появі інсульту або інфаркту, оскільки пригнічує окислення «шкідливого» холестеролу, пов'язаного з розвитком атеросклерозу, а також зміцнює стінки судини.
• Впливає на мінеральну щільність кісткової тканини, зменшуючи ризик розвитку остеопорозу як у жінок, так і у чоловіків.
• Невелике дослідження, опубліковане в 2000 р., показало, що лікопен має корисні властивості, захищаючи від бронхіальної астми фізичної напруги. Після тижня прийому 30 мг лікопену у формі щоденного доповнення, 11 із 20 учасників відзначено значне збільшення захисту від бронхіальної астми фізичної напруги.
• Захищає клітини шкіри від передчасного старіння, знижує ризик отримання сонячних опіків, збільшуючи природний фактор захисту від сонця (SPF 1,3); стимулює синтез проколагену, попередника колагену, який відповідає за еластичність шкіри
• Допомагає при лікуванні безпліддя у чоловіків, покращуючи якість сперми за рахунок збільшення кількості активних сперматозоїдів
• Перешкоджає віковій дегенерації макули – сітківки ока
• Захищає від катаракти
• Допомагає запобігти цукровому діабету
• Сприяє спалюванню зайвого жиру, оскільки активізує процес травлення, нормалізує холестериновий обмін, апетит, пригнічує хвороботворну мікрофлору в кишечнику, має протигрибкові та антибактеріальні властивості, покращує роботу печінки. Лікопін має потужні імуномодулюючі властивості. Пацієнти з частими простудними захворюваннями, ВІЛ-інфекціями мають низький рівень цієї речовини у крові.

ВАЖЛИВО! Дослідження показали, що людський організм може засвоювати лікопен легше, після того, як він піддасться тепловій обробці, до того ж така обробка збільшує кількість антиоксиданту в кілька разів! Лікопен є жиророзчинною речовиною і, отже, вимагає присутності жирів у харчуванні для всмоктування через шлунково-кишковий тракт. Тому так важливо вживати продукти, що містять лікопен разом з рослинними маслами.

ЯКІ ПРОДУКТИ МІСТЬ ЛІКОПЕН?

Лідер за вмістом лікопену – томат.

Але для того, щоб забезпечити свій організм добовою дозою лікопена, ми повинні їсти щодня по 5-14 кг помідорів. Звичайно ж, стільки томатів з'їсти за день нікому не під силу, та й нирки збунтуються. У цьому випадку нас виручить томатний сік чи томатна паста. Науково доведено, що навіть вживаючи по 1 ч.л томатної пасти на день, можна збільшити кількість колагену у шкірі на 33%!

Також лікопен містять такі овочі та фрукти:

 

• Рожевий Грейпфрут
• Гуава
• Кавун
• Гранат
• Шипшина
• Абрикоси (у невеликих кількостях)
• Хурма (у невеликих кількостях)
• Спаржа (один із небагатьох зелених овочів, що містять лікопен)
• Червоний солодкий перець
• Червона капуста
• Буряк
• Морква
• Папайя

У протипоказаннях до прийому лікопену відзначаються вагітність, період лактації, вік – до 12 років.

ЛЕЦИТИН

Лецитин – основний компонент мієлінового шару, захисної оболонки нервових клітин та волокон. Приблизно 30% мієліну ЦНС складається з лецитину. Ізолювальні та захисні тканини, що оточують головний мозок, хребет та тисячі кілометрів нервів на 66% складаються з лецитину. У мієліновому шарі у людей, які страждають на розсіяний склероз, кількість лецитину нижче норми.

• Лецитин бере участь у багатьох біохімічних процесах. Він має здатність знижувати рівень холестерину в крові. За кілька тижнів постійного прийому лецитину відзначається зниження його кількості. Встановлено, що лецитин рослинного походження (наприклад, з бобів сої) сприяє більш ефективному розчиненню відкладень холестерину, ніж лецитин тваринного походження (наприклад, з яєць).
• Лецитин – найкращий друг печінки. Більша кількість лецитину в нашому організмі міститься саме у цьому органі – 65% від загальної кількості. Тому препарат лецитину призначається при будь-яких патологіях печінки – гепатитах, ожирінні печінки, інтоксикаціях, цирозах.
• При алкогольній інтоксикації лецитин також підтримає здоров'я печінки та зменшить неприємні симптоми абстинентного синдрому (похмілля). Він активізує здатність організму чинити опір токсинам і стимулює вироблення жовчі, провокує активну регенерацію (відновлення) клітин печінки. Хоча шанувальникам випити треба лікувати не печінку, а голову. Крім того, лецитин є сильним антиоксидантом, здатним виводити токсини з організму.
• Лецитин проти холестерину. Оскільки холестерин міститься в тих же продуктах, що і лецитин, користь та шкода від вживання таких продуктів ніби зрівнюється. Лецитин утримує холестерин у розчиненому вигляді та, відповідно, перешкоджає його відкладенню на стінках кровоносних судин. Додатково надходить в організм лецитин сприяє виведенню холестерину, що вже почав відкладатися, знижуючи його загальний рівень на 15-20 відсотків.
• Крім того, лецитин активізує роботу ферментів із розщеплення жирів, стабілізує жировий обмін, сприяє кращому засвоєнню вітамінів А, D, E та K. Фосфоліпіди активізують мікроциркуляцію крові в організмі. Тому лецитин, практично не маючи побічних дій, є незамінним для профілактики хвороб серця та атеросклерозу. Його також виписують пацієнтам у період відновлення після інфарктів та інсультів.
• Лецитин зміцнює пам'ять, покращує увагу і підвищує сприйнятливість у дітей, що особливо важко піддаються навчанню. Застосування лецитину для відновлення нервових тканин не дає небажаних ефектів, тоді як інші препарати можуть надавати побічну дію.
• Лецитин необхідний дитині з перших днів життя – насамперед на формування та розвитку центральної нервової системи. При грудному вигодовуванні малюк отримує лецитин із молоком матері. Якщо з якихось причин природне вигодовування неможливо, дефіцит лецитину потрібно усувати додатково. Також особливо вразливий при нестачі лецитину дитячий організм під час стресів. Перші серйозні переживання починаються в період адаптації спочатку у садочку, потім у школі. Для першокласників розмова окрема. У цей період просто необхідний лецитин. Він стимулює мозкову активність, знижує стомлюваність. Покращує пам'ять, увагу, підвищує стресостійкість.
• Лецитин здатний захистити слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від шкідливих впливів. Тому його прийом показаний людям, які страждають на гастрити, коліти та виразкову хворобу.
• При псоріазі та дерматиті прийом лецитину значно зменшить неприємні симптоми. Тому часто використовується при комплексному лікуванні шкірних захворювань.
• Призначають лецитин і за різних жіночих захворюваннях, до раку матки. Тому його прийом – гарна профілактика онкозахворювань жіночої статевої галузі.
• Ще одна чарівна властивість лецитину – здатність нормалізувати рівень цукру в крові. Він зміцнює мембрани клітин підшлункової залози, зокрема бета-клітин, які відповідають за вироблення інсуліну. Таким чином, при цукровому діабеті першого типу лецитин знижує зовнішню потребу інсуліну. При діабеті другого типу компенсує нестачу фосфоліпідів та есенціальних жирних кислот.
•  
• Дефіцит лецитину в жовчі є однією з причин порушення метаболізму жирів і, як наслідок, утворення жовчного каміння, тому його прийом сприяє їх виведенню з організму. Лецитин захищає печінку від дії консервантів, інсектицидів, токсинів, лікарських засобів, алкоголю тощо.
• Нормальні функції статевих залоз часто залежать від вмісту лецитину в раціоні.
• Необхідна для споживання кількість лецитину залежить від загального стану організму та інтенсивності навантажень. При фізичному навантаженні вміст лецитину у м'язах підвищується. Це сприяє підвищенню їхньої витривалості. З віком кількість лецитину знижується. Його недолік призводить до витончення мієлінової оболонки, порушення роботи нервової системи та появи дратівливості, синдрому хронічної втоми, мозкового виснаження, нервового зриву. Важливість лецитину для активної життєдіяльності організму може бути проілюстрована тим фактом, що при голодуванні, коли жирові відкладення та білки розщеплюються для вивільнення енергії, лецитин використовується організмом в останню чергу.

Як організм реагує на нестачу лецитину?

Першою від нестачі лецитину страждає нервова система. Розлад пам'яті, постійні зміни настрою, зниження уваги, безсоння – основні симптоми дефіциту лецитину в організмі.

Крім того, якщо лецитину, що надходить з їжею, людині недостатньо, починається розлад травлення – неприйняття жирної їжі, часті проноси та здуття живота. Збивається робота печінки та нирок.

Може підвищуватися артеріальний тиск, прогресують хвороби шлунково-кишкового тракту, серця та судин, а також суглобів.

Природні джерела лецитину

Назва речовини походить від грецького «lekithos», що в перекладі означає «яєчний жовток». Відповідно, лецитин у достатній кількості є в яйцях, а також у продуктах, що містять велику кількість жиру, – яловичої або курячої печінки, насіння і горіхів, риби, соняшниковій олії та м'ясі.

Деякі овочі та фрукти також містять лецитин. Так, багато лецитину у бобових, зокрема у сої. Сировиною для виробництва промислового лецитину найчастіше виступають саме соєва олія, соя та продукти її переробки.

Протипоказань до прийому лецитину – небагато. Зрідка, але бувають алергічні реакції на лецитин, постарайтеся не пропустити перші ознаки алергії та припинити приймати препарат. Крім того, небажаний прийом лецитину при вагітності (особливо в перший триместр) та годуванні груддю. Серед побічних ефектів у дуже поодиноких випадках відзначають нудоту та підвищене слиновиділення, запаморочення.

СОЄВА ОЛІЯ

Вчені кажуть, що людина навчилася використовувати рослинні олії у своєму харчуванні ще в доісторичні часи, коли почало зароджуватися землеробство – і справді, багато олійних культур відомі людям вже не одне тисячоліття. В Україні ж, коли говорять про олію, як правило, мають на увазі олію: наші співвітчизники, на жаль, мало цікавляться властивостями інших олій.

Тим часом, у світі існують сотні рослин, які ботаніки називають олійними, і в даний час вже більше 100 з них постійно використовуються для отримання рослинних олій, що мають безліч корисних і цілющих властивостей. Список олійних культур постійно зростає, оскільки промислові технології, дозволяють витягувати олію з рослин, теж безперервно удосконалюються.

Однією з таких культур, відомих і популярних у всьому світі, є соя – цілюща культура з унікальними властивостями, проте в нашій країні вона непопулярна – і це не тішить. Більше того, до сої та соєвих продуктів, вживаних людьми вже тисячі років, росіяни ставляться з упередженням, вважаючи їх генетично модифікованими – начебто їх не існувало до появи генетики як науки. Доходить до того, що соєву олію називають замінником соняшникової, причому дешевою, і навіть радять утриматися від її вживання вагітним жінкам, тоді як насправді вона сприяє розвитку мозку майбутньої дитини. Ця помилка можна пояснити як незнанням, так і небажанням знати, і не тільки з боку виробників, але і з боку споживачів.

Користь та властивості соєвої олії

Соєва олія настільки цілюща, що весь організм стає здоровим і міцним, якщо ми вживаємо його постійно, причому діє воно спрямовано: чоловікам допомагає залишатися мужніми та сильними, жінкам – ніжними та красивими, а дітям воно необхідне для зростання та повноцінного розвитку. Біологічна активність цієї олії вища, ніж в інших рослинних олій, і наш організм може засвоювати її на 98-100%.

На Сході про це знали з найдавніших часів: вже близько 5000 років тому, і навіть раніше, китайські вчені та цілителі писали про його властивості у своїх трактатах – тоді з сої вже навчилися готувати десятки різних продуктів.

Східні продукти тоді вважалися в Європі екзотичними, і лише у 1873 році, коли в Австрії проходила виставка, про сою дізналися, як про сільськогосподарську культуру – там було представлено близько 20 сортів.

Однак у нас соя стала відома ще пізніше, на початку XX століття, і в цьому "допомогла" російсько-японська війна: возити продукти на Далекий Схід було складно - довелося почати годувати армію соєвими продуктами.

Що стосується соєвої олії, то перші згадки про неї зустрічаються все-таки у китайських авторів, які часто пов'язували її вживання з чоловічою сексуальністю - вона дійсно вважалася найсильнішим афродизіаком. У той час уявлення про чоловічу статеву силу відрізнялися від наших досить різко – наприклад, вважалося, що нормальний чоловік повинен щодня (!) виконувати свій обов'язок не менше ніж із десятьма жінками – дружинами та наложницями, і тільки тоді він до глибокої старості буде у прекрасній формі. Сучасним чоловікам точно не завадила б хоча б частина подібної енергії, тож ігнорувати соєву олію навряд чи слід.

Склад соєвої олії

Склад соєвої олії вигідно відрізняється від складу багатьох інших рослинних олій. Насамперед, у ньому дуже багато вітаміну Е, необхідного для статевого здоров'я, і що складається з обох форм – _Е1 та _Е2 .

Сьогодні вже відомо, що вітамін Е – це «2 в 1», тобто дві форми одного вітаміну: _Е1 – токофероли (альфа, бета, гама, дельта), _Е2 – токотрієноли (позначення ті ж самі). Необхідні обидві форми, щоб вітамін був засвоєний, і разом вони присутні тільки в натуральних продуктах харчування – в аптечних вітамінах токотрієнолів немає, а отже, вітамін Е просто не засвоюється.

А от якщо регулярно вживати свіжі продукти з цим вітаміном, у тому числі і соєву олію, то вона буде засвоєна організмом практично на 100% - різниця очевидна. На жаль, багато лікарів не знають про це (або навіть не хочуть знати).

Інші компоненти соєвої олії: вітамін С, кальцій, натрій, магній, калій, фосфор; лецитин, насичені та ненасичені жирні кислоти. Найбільше лінолевої кислоти – вона може запобігати розвитку раку; потім йдуть олеїнова, пальмітинова, альфа-ліноленова і стеаринова. Ці речовини не дають накопичуватись у судинах холестерину, як і лецитин; соєву олію можна вживати для профілактики захворювань нирок, атеросклерозу, для зміцнення імунітету та зняття наслідків стресу; воно покращує обмін речовин та стимулює роботу кишечника.

У побічних діях соєвої олії, втім, як і будь-якої олії, можна вказати лише на небезпеку загострення жовчнокам'яної хвороби. Але тільки при передозуванні - не менше чайної ложки регулярного прийому або якщо випадково випити коробку м'яких капсул .

Придбати М'які капсули «Нове життя» з лікопеном >>